Звеличення лікарів шкодить медицині

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Дайте відповідь на просте запитання. — Хто такий лікар? Напевно, той хто рятує життя людей, чи одна з найблагородніших професій на світі. Хіба не так думаєте ви?

Фото: theguardian.com

Якщо так, то цією відповіддю розкриваєте ще одну проблему медицини. Хоча вона не інституційного, а світоглядного характеру. І тому ще  важливіша, ніж те як організована медична допомога в державі.

Даєш земську медицину усім бабусям*?

*Дідусі, внаслідок надзвичайно неефективною охорони здоров’я – помруть раніше.

Традиції зростили лікарів-індивідуалістів, які є головним уособленням медицини. Окрім того – це хороший метод заробляти більше грошей, продаючи не тільки свої послуги, але й свій бренд. Спочатку ти працюєш на ім’я, а потім ім’я працює на тебе. Хороший вислів, який крутиться для лікарів на всіх обертах.

До чого я веду: Чи переросли ми земське мислення і готові розглядати медицину як сервіс? Чи лиш прагнемо «підлікування, прокапання, і врешті — неймовірного зцілення»? Якщо виросли, то наскільки є затребуваний ринком є образ лікаря, про якого ми говоримо?

Лікарі – егоїстичні професіонали

Вся система освіти й роботи лікарів побудована на вихованні егоїстичних професіоналів. [Не знайшов більш адекватного замінника поняттю, коли особа дбає про інтереси виключно у своїй професійній вотчині].  Сам по собі, цей лікар не такий вже й страшний. Але очікувати злагодженої роботи від такої команди – завдання сумнівне. В цьому і є причина тотальної відсутності самоорганізації серед медиків. Адже це не є способом досягнення професійної, емпатичної та лідерської компетенції. Кожен сидить в своїй нірці, й одиниці вилазять з них.

Не можна після 10-15 років вкалування на роботі стати хорошим лікарем. Ні, стати то станете, але чи залишитесь ним насправді? Як кажуть про такого пожинача своїх лавр: «Стара зірка, яка вже давно зайшла за небосхил».

Нам потрібні нові серця

Нова медицина вимагає нових лікарів. Вони є зараз, проте не досягли критичної маси, руйнівної для всієї системи. А систему треба змінити, незалежно від того прийде нова медична реформа чи ні.

Зміни мають прийти в медицину від сердець лікарів, а не з їхніх кишень. Від спільної роботи і спільного прийняття рішень, задля блага пацієнта та його рідних. Від зміни оцінки роботи лікаря за цінність, яку він дає людям, а не обсяг операцій чи обстежень. Від постійного вдосконалення , а не розбудови власного бренду.

Отак! Це не сподобається лікарям. Проте для кого ми хочемо будувати медичну систему у своїй країні — для лікарів чи людей? І якщо все-таки для людей — якими мають тоді бути лікарі?

Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук
Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone