В Україні не має ринку для медичних інновацій, але є люди які їх роблять

Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email

В рамках першого українського форуму інноваційних технологій InnnoTech Ukraine, що проходив з 9 по 11 квітня в Києві, відбулась окрема конференція «Health care». На ній обговорювали технологічні рішення в медицині, зокрема про мобільні застосунки для здоров’я, генну інженерію та діагностику, персоналізовану медицину, вплив технологій на спорт та стиль життя. Коли різні напрями, сильні думки і новітні технології об’єднуються в одному просторі то створюється неймовірна атмосфера синергії, яка може дати шлях зовсім новим та нестандартним рішенням. Як відзначила одна з відвідувачок: «Потрапила ніби у фантастичний фільм!»

[aesop_video align=”center” src=”youtube” id=”TZDnt447VQE” loop=”on” autoplay=”on” controls=”on” viewstart=”on” viewend=”on”]

Для читачів MedBlog зібрали найцікавіші та вражаючі факти, про які говорили спікери на присвяченій охороні здоров’я конференції.

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_antti_pohjolainen_14266586107496_image.jpg” name=”Анті Пойолайнен (Antti Ponojolainen)” caption=”Директор напрямку Healthcare компанії Microsoft в Центральній та Східній Європі” align=”left”]

На думку представника Microsoft, загальною тенденцією розвитку медицини є пацієнтоорієнтованість. Мобільні пристрої, спільний доступ лікарів та пацієнта до медичних даних , можливості аналітики та статистичної інформації, що відбуватимуться на основі «хмарних» обчислень — це ті фактори, які допоможуть з реформуванням охорони здоров’я та здійснення платежів. Технології компанії, якраз можуть допомогти реалізувати такі рішення на ріні держави. Поки ще такого не вдалось реалізувати в жодній системі охорони здоров’я, але, наприклад, Фінляндія вже повністю відмовилась від паперових носіїв, окрім деяких випадків заповнення даних при невідкладній допомозі.

Пан Анті також багато говорив про інтернет речей, який до 2025 року розростетеся до 50 мільярдів під’єднаних пристроїв(за прогнозом Garther). Це вплине як на сервісну модель медичного обладнання, так і на їх використання. Наприклад, медичні прилади для дітей можливо буде інтегрувати з іграми, щоб покращити ефективність діагностики та лікування, скажімо при захворюваннях органів дихання. Технології відстежування рухів, яка зараз реалізована в Kinect, можна буде використовувати при реабілітації людей з хворобами опорно-рухового апарату, діагностиці паркінсонізму, персональному дослідженні геному для підбору відповідних ліків, що зменшуватиме витрати та покращуватиме швидкість одужання.

***

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_oleg_tern_14277312547965_image.jpg” name=”ОЛЕГ ТЕРН” caption=”Засновник та кервник Healthlabs” align=”left”]

Розповідав про сьогодення та майбутнє Mobile Heath — мобільних застосунків, які направлені на збереження та підтримку здоров’я людини. Зараз є багато віртуальних фітнес програм, трекерів загальної активності, але їм не вистачає інтерактивності та контролю. Зокрема, самостійне виконання потенційно може спричиняти додаткове та шкідливе навантаження на окремі суглоби чи організм в цілому.

Наступним логічним кроком має бути реалізація контролю тренера, лікаря ЛФК через аналіз відеозаписів самостійного тренування чи обрахування правильних алгоритмів виконання фізичних вправ за допомогою таких технологій відстежування рухів як Kinect. Загалом у мобільних застосунках чим простіше для користувача буде реалізована технологія, тим успішнішою вона буде.

***

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_oleg_pohodenko_14277267972642_image.png” name=”ОЛЕГ ПОХОДЕНКО” caption=”Засновник медичної інформаційної системи Lakmus” align=”left”]

Пан Олег розповів про переваги, які дають «хмарні» медичні системи, коли вся інформація концентрується та передається через інтернет. Вони зрівнюють доступ до медичних даних різних їхніх користувачів — лікарів, пацієнтів, керівників закладу для оперативного аналізу ситуації.

За таких умов пацієнт стає частиною цієї  системи, і може мати доступ до своїх результатів обстежень, призначень будь-де та будь-коли. Об’єднання через мережу різних даних дозволить пацієнтам отримувати до них повноцінний доступ, навіть якщо вчора вони пройшли обстеження в одному місті, а сьогодні звернулись до лабораторії в другому.

***

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_mihail_skrichevskiy_14266589027111_image.jpg” name=”МИХАЙЛО СКРИЧЕВСЬКИЙ” caption=”СTO Luciding” align=”left”]

Пан Михайло розповідав про значення усвідомлених снів в житті людини. Від імені компанії представив власну розробку на основі досліджень американських вчених про входження в усвідомлений сон та стимуляцію мозкової діяльності малоінтенсивними електричними імпульсами. Компанія вже представила тестові зразки для окремих журналістів, зокрема прочитати про враження від роботи пристрою можна тут.

Презентація викликала жваву дискусію в гостей та учасників конференції, щодо етичності та безпечності такої стимуляції. Сподіваюсь, компанії вдасця розвіяти окремі побоювання та успішно виступити на одній з найбільших конференцій по розробці, що незабаром пройде в Нью-Йорку.

***

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_aleksandr_kolyada_14255679567231_image.jpg” name=”ОЛЕКСАНДР КОЛЯДА” caption=”Генетик, геронтолог, науковий співробітник Інституту геронтології НАН України” align=”left”]

Олександр Коляда розповів про персоналізовану медицину на основі дослідження геному кожної особи. Навів багато чітких прикладів використання особливостей геному для визначення спортивних досягнень у дітей, схильність до захворювань та передбачувану тривалість життя. Так гени, що визначають високий зріст можуть впливати на успіхи в баскетболі, проте це не означає що людина з таким набором генетичних ознак не захопиться шахами і досягне у них значних успіхів.

Слухачам цікаво було дізнатись про роль генів у житті людини на прикладі дослідження A TO Z Стенфордської Школи медицини. Його результати свідчать про вибір дієти залежно від генетично визначених особливостей метаболізму дає кращі результати ніж просте дотримання будь-якого типу дієти. На MedBlog також можна прочитати про те, що відбувається після переїдання.

Також пан Олександр підтвердив особливу перспективність індивідуального підбору ліків відповідно генетичних досліджень, розповів як стартапу 23andMe вдалось отримати контракт на оптові поставки необхідних матеріалів для своїх досліджень, адже ніхто не сподівався що вони зможуть використати їх у такій кількості.

***

[aesop_character img=”http://www.smileexpo.ru/public/upload/speakers/tn3_mikolay_kovbasa_14272761677556_image.png” name=”МИКОЛАЙ КОВБАСА” caption=”Директор ПринтШопу 3DGoods” align=”left”]

Представив можливості, які відкривають технології 3D-друку в медицині та як вони використовуються вже зараз. Зокрема для виготовлення протезів в стоматології на основі комп’ютерного моделювання. Відзначив, зокрема, особливі переваги використання 3D-принтерів для протезування: дешевизна відносно традиційних способів виготовлення протезів, можливість їх індивідуалізації за розмірами, кольором, побажанням людини.

Разом з партнерами розповів про власну розробку — LIMBUS. Вона являє індивідуальну накладку з міцного пластику для різного типу механічних протезів. За словами команди — це забезпечує кращу психологічну адаптацію та задоволеність життям у людей, що використовують протези. Оскільки повторює фізіологічну форму ноги, одяг виглядає на ній природно, а тілесних кольорів вироби дозволяють використовувати їх при одяганні шортів, спідниць. Зараз команда працює над розширенням співробітництва з клініками, які могли б забезпечити використання їхньої розробки для воїнів, що постраждали від бойових дій.

Окрім зазначених доповідачів, в рамках конференції «Heath care» Віктор Досенко, патофізіолог, генетик, професор Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, розповідав про результати українських досліджень у використанні методу «вимкнення» генів для лікування інфаркту міокарду та артеріальної гіпертензії.

Євген Пилипчук, кандидат хімічних наук, співробітник інституту хімії поверхні ім. Чуйка НАН України познайомив слухачів з використанням нанотехнологій в світовій та вітчизняній медицині. За його прогнозом, їхнє практичне застосування може розпочатись через 20 років за оптимістичного сценарію.

Андрій Серговський, керівник сектору «Охорона здоров’я» Philips в Україні, розповідав, що синергія побутових та медичних технологій настільки відчутна, що у своїй компанії вони об’єднали ці два підрозділи в один. Одним з результатів такої спільної роботи став пристрій Gold Safe, який дозволяє відстежувати падіння людини та її переміщення, що дуже важливо для самотніх літніх людей. За допомогою цього пристрою людина може зв’язатись з диспетчером для отримання необхідної допомоги. Поки він доступний лише на ринку США.

Учасники конференції «Healthcare» відповідаючи на питання про підтримку держави, зазначали що розробляючи нові технології вони мусять орієнтуватись на західний ринок або відмовлятись від досліджень, оскільки ринку для інновацій в Україні не існує. Наше законодавство не дає достатньої свободи та можливостей для розвитку нових технологій, не кажучи вже про фінансування. Проте я вважаю, якщо частина сьогоднішніх нових технологій зробить майбутню медицину кращою — це варте того, щоб над ними працювати і розповідати про них.

 

Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

керівник проектів з цифрової медицини at Into-Sana
Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук
Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email