Соціальні медіа вже стались. Трохи думок про їх роль у спілкуванні лікаря і пацієнта

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Соціальні медіа швидко розвиваються. Вони поступово охоплюють все більшу кількість людей та різноманітні галузі. Веб 2.0, «нові медіа», які вже давно не вважають новими, це все терміни для означення того самого явища — спілкування людей в інтернеті. Технічний прогрес здійснив світову революцію через винайдення друкарського верстата, а сьогодні — нового способу обміну інформацією.

social media photoФото: Jason A. Howie

Медицина, здавалося б консервативна галузь, тільки й чекала нагоди вступити в цю гонку месенджів, постів, лайків, шерів, твітів, та інших слів які з’явились в останні десять років. Ну як вступила, пацієнти взяли справу у свої руки. Людям потрібні відповіді на свої запитання. Якщо вони не встигнуть поставити лікарю, вони їх поставлять Google.

Мені пощастить з Google?

Лікарі повільно, але починають розуміти, що декілька хвилин розмови з пацієнтом на прийомі надзвичайно мало. І щоб донести людям професійну думку, підкріплену науково-доказовою базою, медикам треба конкурувати з телебаченням та соцмережами. Якщо так багато людей є в соцмережах, то чому не використовувати їх щоб сказати те, що у лікарів не має часу, не має звички говорити, нарешті — щоб почути пацієнтів і одне одного?

Нові технології можуть нести добро, а можуть причиняти зло. Інколи межа дуже яскрава — коли медпрацівник робить усміхнені селфі біля людини у важкому стані. А інколи її провести дуже складно. Наприклад, чи може лікар допомогти людині у соцмережі?

Це ніби стандартне #тижлікар (далі опис проблеми зі здоров’ям), яке обов’язково хтось скаже на вечірці на честь дня народження найкращого друга. Але в інтернеті, такі запитання можуть виникнути у кожного з майже тринадцяти мільйонів українців, які щодня заходять в соцмережі. Гіпотетично, на скільки питань лікар зможе відповісти? Десять? П’ятдесят? Сто? Як вибрати з них важливіші, якщо це взагалі можна зробити?

Дуже багато питань. І українські лікарі та пацієнти ще мають знайти на них відповіді. Можливо у Вас є свої запитання про роль соціальних мереж, блогів у медицині?

Якщо так, то задавайте їх у коментарях до цього запису чи на нашій сторінці у фейсбуціНайцікавіші зможу поставити на панельній дискусії, присвяченій соціальним медіа в комунікації лікар-пацієнт. Вона відбудеться 4 грудня, 2015 року.

Сучасне управління та охорона здоров'я 2015

Серед експертів будуть:

  • Наталія Лелюх – лікар, засновниця “Жіночого клубу”, веде блог про здоров’я жінок
  • Ганна Гінда – блогер, засновниця спільноти “Мамусі”
  • Павло Сільковський – керівник інформаційного відділу Рівненської обласної дитячої лікарні, лікар-анастезіолог, теж веде блог

Кількість блогерів на квадратний метр просто зашкалює! Переконаний, що вражень буде вдосталь. Обов’язково поділюсь ними з читачами Medblog. 🙂

Дуже радий, що спілкування в соціальних медіа привертає увагу професіоналів в охороні здоров’я. Вони(соцмедіа) вже стались, нам залишається правильно їх використовувати у роботі лікарів та допомозі людям.

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone
Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук