Пуповинна кров – панацея дитячих хвороб чи омана суспільства

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Пуповинна кровУсім нам добре відомий учений Микола Пирогов колись сказав: “Там де панує наука, там творять велике не використовуючи значних затрат”. Від себе я б додала до цього висловлювання, що коли ця наука медицина – то там рятують життя. Таким порятунком була і перша трансплантація пуповинної крові. Тоді маленького хлопчину врятували від анемії Фанконі. З того часу пуповинну або кордову кров все частіше застосовують в різних клініках Європи та Америки. Останнім часом популярності вона набуває і в Україні. Що ж являє собою кордова кров, чому зараз в Америці її застосування для трансплантації вже в рази перевищило застосування клітин кісткового мозку. І все це за якихось 20 років. Що ж, моєю метою є пояснити читачеві основні переваги застосування кордової крові та спростувати поширені міфи про неї.

Основною перевагою стовбурових клітин пуповинної крові є те, що вони практично не зазнали жодних  негативних впливів з навколишнього середовища. Адже як відомо кров пуповини відділяє від крові матері спеціальний плацентарний бар’єр, який не пропускає більшість пошкоджуючих факторів. В той час як клітини стовбурового мозку чи крові такого захисту не мають. Ось чому клітини пуповинної крові набагато активніші, тобто більш здатні до поділу, розмноження. Що як наслідок може відновити достатню кількість нормальних клітин, щоб побороти ракові.

Крім того, збір пуповинної крові – абсолютно проста і безболісна процедура, яка не представляє ризику для здоров’я матері і дитини. В той же час, для отримання кісткового мозку потрібна двогодинна операція під загальним наркозом, яка, як і будь-яка інша операція, завжди має ризик дихальних і серцево-судинних розладів. До того ж перед тим як здійснювати трансплантацію кісткового мозку, необхідно знайти сумісного донора, що дуже непросто.  Адже в Україні взагалі немає як такого банку донорів стовбурового мозку. В той час як пуповинна кров є на 100% сумісною з організмом дитини. Також вона може підійти рідним з ймовірністю близько 25%.

krovВ зв’язку з все більшою популярністю збереження пуповинною крові, виникають певні міфи щодо останньої.  Їх ми і спростуємо.

Міф 1. Стовбурові клітини пуповинної крові викликають рак 
У засобах масової інформації останнім часом було досить висловлювань про те, що застосування стовбурових клітин призводить до розвитку злоякісних пухлин. Однак при цьому рідко згадувалося, які саме стовбурові клітини були застосовані, адже їх існує кілька десятків видів – отриманих з різних джерел і володіють різними властивостями. Відповідно до наукової літературі повідомлення про ракових захворюваннях відносяться, в основному, до ембріональних стовбурових клітин. Клітини цього виду не мають нічого спільного з так званими «клітинами дорослої людини», до яких відносяться стовбурові клітини пуповинної крові, кісткового мозку, периферичної крові і жирової тканини. Ембріональні стовбурові клітини в силу незрілості і необмеженої здатності до поділу дійсно можуть трансформуватися в злоякісний клон. Що стосується пуповинної крові, то вона містить стовбурові клітини значно більш зрілі, поведінка яких більш прогнозовано. Більше того, досвід застосування пуповинної крові налічує більше 20 років, за які в світі виконано більше 20 000 успішних трансплантацій. Аналогічні стовбурові клітини дорослого, отримані з кісткового мозку успішно застосовуються близько 50 років, будучи порятунком при великій кількості захворювань крові та імунної системи.

Міф 2. Збір пуповинної крові позбавляє новонародженого цінного крові

Збір пуповинної крові здійснюється вже після перерізання пуповини, коли дитина відокремлений від організму матері, і здатний самостійно дихати і харчуватися. Фактично, з пуповинної вени збирається кров, яка повинна була бути просто викинута. А замість цього, вона послужить найціннішим незамінним запасом стовбурових клітин для новонародженого малюка. Свідченням нешкідливості раннього перерізання пуповини служить той факт, що пуповинна кров збирається навіть у дітей з такими важкими захворюваннями, як вроджені пороки серця або аномалії розвитку центральної нервової системою.
Крім того, за даними медичної літератури, у новонароджених після пізнього перетискання пуповини менш виражена фізіологічна жовтяниця і рідше виникає потреба в її спеціальному лікуванні.

Міф 3. Банки стовбурових клітин придумали заповзятливі бізнесмени, щоб заробляти гроші
Зберігання стовбурових клітин – це перш за все турбота батьків і держави про майбутнє здоров’я дитини. У розвинених країнах світу (США, Канада, Іспанія, Франція, Німеччина, Японія) активно функціонують державні банки пуповинної крові, що фінансуються урядом. У деяких країнах, (наприклад, у США) держава законодавчо зобов’язує лікарів інформувати всі вагітних жінок про те, що існує можливість зберегти пуповинну кров дитини у спеціалізованому банку. У тому ж США, витрати батьків на збереження пуповинної крові навіть обчислюються з щорічних податків.
В Україні, на жаль, держава поки що оплачує збір і зберігання цього безцінного біологічного матеріалу. Але це очевидно питання часу, адже сам процес зберігання простий та особливих витрат не потребує.

Міф 4. Пуповинна кров у України не застосовується, це перспектива далекого майбутнього
Не так давно українські вчені зробили колосальний ривок у області застосування пуповинної крові. Наприклад, українські кардіохірурги з Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України (м. Київ) навіть випередили своїх західних колег, розробивши унікальну методику використання пуповинної крові дитини при операціях на серці у новонароджених дітей в перші години життя. За один тільки рік застосування подібної методики в рамках співпраці Сімейного банку пуповинної крові «Гемафонд» з НПМЦ дитячої кардіології та кардіохірургії було виконано більше 20 успішних операцій із застосуванням пуповинної крові.

Що ж, самим батькам вирішувати, зберігати пуповинну кров дитини чи ні. Це звісно залежить від матеріального становища родини, схильностей до певних захворвань (переважно онко) в родині та навіть інтуїції, внутрішньому голосу. Однак про таку гірку реальність говорить той факт, що все більше  ні в чому не винних дітей народжуються з страшними діагнозами. З раковими захворюваннями, лікування яких є фінансово непосильним для більшості пересічних українців (людей середнього класу). З застосуванням клітин з пуповини це було б дешевше, швидше та ефективніше. Тут як мінімум можна дати надію батькам, як максимум подарувати здорове та щасливе життя дитині.

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone