Микола Амосов – людина-легенда

Поділитись:
Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Микола Михайлович Амосов – видатний хірург, який один із перших у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. На його рахунку тисячі врятованих життів. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.

Крім того, у 2008 році за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєний звання «великого українця всіх часів». Хіба це не говорить про народну любов до Лікаря з великої літери?

У нашої нації є проблеми з пам’яттю, щось дуже швидко ми забуваємо своїх героїв. Тому в цій статті я хотів би розповісти про життя видатного кардіохірурга. Він є чудовим прикладом для наслідування.

Народився Микола Михайлович в селі Ольхове, недалеко від міста Череповець, 6 грудня 1913 року, в сім’ї «сільських інтелігентів»: батько закінчив двокласне училище, а мати була акушеркою. Батька свого Микола Амосов майже не згадував, пішов на фронт у першу світову, був у полоні, повернувся і незабаром залишив сім’ю у пошуках більш легкої долі. Сім’єю для Амосова була мати.

Микола з малого віку пізнав тяжку селянську працю. Єдиною відрадою для нього стали книги. Любов до читання прищепила йому мати. Саме через книги в маленький сільський будиночок приходив величезний, багатогранний світ. З тих самих пір майбутній академік уже ніколи не розлучався з літературою, в якій і сам зміг залишити помітний слід.

Будуть потім у його житті зміни на краще. Буде школа, механічний технікум в Череповецьку, перші трудові роки на новобудові першої п’ятирічки. Потім, перший шлюб, навчання в двох інститутах: заочному Індустріальному та Архангельському Медичному. Він отримає два дипломи інженера і медика, але мирне громадянське життя порушує війна, і влітку 1941 року Микола Михайлович потрапляє в фронтовий госпіталь. З цим госпіталем, на посаді військового хірурга Амосов пройде всю страшну війну. Можна собі тільки уявити, скільки болю, жаху і смерті довелося пережити майбутнього світилі медицини. Але не можна заперечувати, що саме колосальний досвід фронтових років дозволив Амосову стати чудовим майстром своєї справи. У цьому госпіталі він знайде свою долю з новою дружиною, медсестрою Лідією Денисенко.

Після закінчення війни Амосов продовжує займатися хірургічною практикою. Він працює завідувачем відділення хірургії Брянської обласної лікарні, в якій створює власну методику резекції легенів при раку і туберкульозі. За шість років роботи в клініці і на посаді головного хірурга брянської області він робить таких операцій більше всіх в Радянському Союзі. По цій темі Микола Михайлович захищає спочатку кандидатську, а незабаром і докторську дисертації.

Микола АмосовПоворотним у кар’єрі геніального хірурга стає 1957 рік. Він вперше стикається в Мексиці з операцією на серці, в якій використовується апарат «штучне серце». Ось коли його інженерні та медичні знання зливаються разом. Повернувшись на Батьківщину, Амосов починає роботу над власним апаратом подібного типу, продовжуючи займатися практичною хірургією. Кар’єра талановитого лікаря круто злітає вгору і незабаром він очолює лабораторію, потім відділ біоенергетики, а згодом стає директором Інституту серцево-судинної хірургії у Києві. За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці. Звичайно, бували і невдачі, але Микола Михайлович не опускав руки, і сміливо йшов вперед, впроваджуючи нові, воістину революційні способи проведення хірургічних операцій в боротьбі зі складними недугами. Слід зазначити, що свою останню операцію на серці Микола Амосов провів на початку 90-х років. А йому тоді вже минуло вісімдесят років.

Ця дивовижна працездатність Миколи Михайловича випливає з його другого захоплення, який приніс авторові славу розробника власної системи зміцнення здоров’я, так звана ««система ограничений и нагрузок». Ця система зробила академіка Амосова відомим не тільки в медичних колах. Його книга «Роздуми про здоров’я» була видана гігантським тиражем – 7 мільйонів екземплярів.

Микола АмосовНічого революційного в системі Амосова, звичайно, немає, але іноді прості, часто прописні істини зібрані разом – дають приголомшливий результат. Микола Михайлович вирішив значно збільшити фізичні навантаження. За кілька місяців лікар збiльшив навантаження у три рази. Перш за все це була фізична гімнастика. Десять різних вправ для розвитку і підтримки всіх органів і м’язів організму. Кожну вправу хірург повторював не менше 100 разів.

Пропоную Вам ознайомитись з 9 рецептами здоров’я від видатного лікаря:

1. В большинстве болезней виноваты не природа и не общество, а только сам человек. Чаще всего он болеет от лени и жадности, но иногда и от неразумности.

2. Не надейтесь на медицину. Она неплохо лечит многие болезни, но не может сделать человека здоровым… Больше того, бойтесь попасть в плен к врачам! Порой они склонны преувеличивать слабости человека и могущество своей науки, создают у людей мнимые болезни и выдают векселя, которые не могут оплатить.

3. Чтобы стать здоровым, нужны собственные усилия, постоянные и значительные. Заменить их ничем нельзя. Человек, к счастью, столь совершенен, что вернуть здоровье можно почти всегда. Необходимые усилия возрастают по мере старения человека и углубления болезней.

4. Величина любых усилий определяется стимулами, стимулы — значимостью цели, временем и вероятностью ее достижения. И очень жаль, но еще и характером. К сожалению, здоровье, как важная цель, встает перед человеком, когда смерть становится близкой реальностью.

5. Для здоровья одинаково необходимы четыре условия: физические нагрузки, ограничение в питании, закаливание, время отдыха и умение отдыхать. И еще пятое — счастливая жизнь! К сожалению, без первых четырех она здоровья не обеспечивает.

6. Природа милостива: достаточно 20-30 мин физкультуры в день, но такой, чтобы задохнуться, вспотеть и чтобы пульс участился вдвое. Если это время удвоить, то будет вообще отлично.

7. Нужно ограничивать себя в пище. Поддерживайте вес как минимум в соотношении рост в сантиметрах минус 100.

8. Умение расслабляться — наука, но к ней нужен еще и характер. Если бы он был!

9. Говорят, что здоровье — счастье уже само по себе. Это неверно. К здоровью так легко привыкнуть и перестать его замечать. Однако оно помогает добиться счастья в семье и работе. Помогает, но не определяет. Правда, болезнь — уж точно несчастье.

Нещодавно стало відомо, що  про Миколу Амосова знімуть повнометражний документальний фільм – “Амосов: століття”. Журналістам продемонстрували вже знайдені фото і відео – кадри хроніки і запис спогадів самого старшого пацієнта Амосова, який зараз живе в Україні, Олександра Гончаренка.

Освіжити пам’ять українців про Миколу Амосова планують вже цього року. Зйомки фільму розпочнуть у квітні, а на телеекранах повнометражка з’явиться до століття від дня народження хірурга – 6-го грудня.

Тож пам’ятаймо своїх національних героїв!

З повагою, Богдан Яловський.

Поділитись:
Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Богдан Яловський

студент медичного факультету №1 at Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
Автор та засновник цього блогу. Незважаючи на всі складнощі, мені подобається вивчати медицину, здобувати нові знання. З кожним роком я все блище наближаюсь до гордого звання Лікаря України!
  • Знімаю капелюха перед Миколою Михайловичем, саме в його інституті і саме за його методикою моїй матері робили операцію на серце.

    • Богдан Яловський

      Я впевнений, що він врятував ще не одне життя, навіть після своєї смерті.

  • Моiй сусiдцi по палатi у лiкарнi робили операцiю на серцi в iнcтитутi Амосова. Пiсля операцii заборонили народжувати дiтей, але вона народила дiвчинку. Так лiкари зняли з неi групу по iнвалiдностi. Сам Амосов – Людина з великоi лiтери.
    ” Не надейтесь на медицину. Она неплохо лечит многие болезни, но не может сделать человека здоровым… Больше того, бойтесь попасть в плен к врачам! Порой они склонны преувеличивать слабости человека и могущество своей науки, создают у людей мнимые болезни и выдают векселя, которые не могут оплатить”- такi слова мiг написати тiльки лiкар вiд Бога та справжня Людина.

  • Павло Євгенович

    Микола Михайлович Амосов не тільки врятував багато тисяч життів (у тому числі і мені), але й усім своїм життям показав зразок найвищого гуманізму.
    Дозвольте привести лише кілька рядків, які самі собою виникли під час прощання з цією Людиною:

    Ще місто спить, і ранняя година
    Не поспішає небо розвидняти.
    Та вже біжить неквапливо людина,
    Що закликає всіх нас: “Досить спати!

    Відкрийте очі й розумом погляньте
    На себе, інших, на безмежний світ,
    На те, що поруч помирають діти,
    А в серці вашім кришталевий лід.

    Чи знає хто, для чого треба жити:
    Збирати гроші в обмін на слова?..”
    А за вікном гойдає вітер віти,
    А на порозі вже стоїть зима.

    …У залі тиша. Вчені сивочолі
    Схилили голови (лиш квіти не мовчать).
    І раптом, на червонім фоні
    З’явився білий, неземний халат;

    А потім другий, третій, ціла хвиля, –
    То першокурсники до вчителя прийшли,
    Прийшли вклонитися, бо жодна ще Людина
    Не підіймалась
    до такої
    висоти.

    • Богдан Яловський

      Чудовий вірш. Людина була справді геніальна, якщо навіть після смерті надихає на написання такої поезії.

  • Игорь Логинов

    Низкий поклон – Подвигу этого человека.
    Я вчера зашел сайт http://www.icfcst.kiev.ua/AMOSOV/amosov_r.html и удивился мировоззрению академика Амосова.
    Видение его да же относительно социума – актуальны сегодня как никогда!
    Кто то сказал, что Жизнь – это Подвиг!
    Мы учимся только на примерах.
    Есть чему поучиться у Николая Михайловича: его Целеустремленности, Смелости, выстраиванию отношений, Терпению, Творчеству и колоссальной Веры в Жизнь.
    Я бы назвал Николая Михайловича Амосова не только человеком- легендой, но и Национальным героем Украины!
    Память о Подвиге этого человека будет долго жить в сердцах благодарных людей!

  • Василина

    дуже гарна стаття, доступно написана, легко читається

  • Людмила

    Богдане, щира вдячність. Стаття “заводить”, стимулює, а це і є головним їїдостїннством.Я впевнена, що Ви станете справжнім Лікарем, якби тільки більше таких! 😀