Люди звертаються не до лікаря, а в Інтернет

Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email

Найкращий спосіб знайти достовірну інформацію про здоров’я та лікування в інтернеті – читати блоги лікарів.
Якщо за кордоном така практика є звичною, то в Україні тільки починає з’являтись.  Про їх користь для пацієнтів та допомогу в роботі лікарів, MedBlog розпитав у Юлії Авксентьєвої. Вона вже півтора року веде свій блог про жіноче здоров’я.

Лікар акушер-гінеколог, блогер Юлія АвксентьєваЮлія Авксентьєва – лікар акушер-гінеколог консультативної полікліники Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова.

http://dryuavk.blogspot.com/

Профілі в соцмережах:

Twitter | Facebook | Google+

 Які були причини створення блогу?

Основною причиною створення блогу було щире бажання поділитися своїми знаннями про жіноче здоров’я. Це рішення не було раптовим, на нього вплинули певні передумови, події і люди.

По-перше, з 2011 року в Дніпропетровській обласній лікарні ім. І.І. Мечникова, де я працюю, функціонує цікавий проект з впровадження соціальних медіа у медицину на чолі з головним лікарем Сергієм Риженко.

«Команда наших медиків підтримує комунікації з користувачами Інтернету в соціальних мережах Twitter, Facebook, Google+ з метою поширення інформації про здоров’я і медицину, відповідає на запитання читачів, налагоджує спілкування з колегами, анонсує події у лікарні і таке інше»

Ми підтримуємо один одного “лайками”, репостами і ретвітами.

Дуже важливо, коли політика використання соціальних медіа єдина у межах всієї команди. Деякі лікарі ведуть свої персональні блоги, щоб донести до людей власні погляди, знання та поради.

Керівниками проекту і справжніми наставниками у цій роботі для мене стали зав. відділом інформаційних технологій нашої лікарні Михайло Сухомлин та провідний інженер цього відділу Тетяна Сухомлин. Так, мені пощастило бути учасником цього проекту.

По-друге, повсюдною тенденцією сьогодення є той факт, що відчувши якісь симптоми, люди спочатку звертаються не до лікаря, а в Інтернет. Пересічна людина зазвичай знаходить інформацію на науково-популярних сайтах і форумах.

Часто такі відомості виявляються некомпетентними або інформаційно застарілими. З цією проблемою я стикнулася під час пошуків публікацій, на які можна дати посилання, щоб поділитися у соцмережах зі своїми читачами. Сучасну достовірну інформацію можна було знайти переважно на англомовних сайтах.

«Настав момент, коли я зрозуміла, що донести свої погляди, засновані на світовому досвіді, причому простими словами, зрозумілими звичайним українцям, можна тільки створивши власний блог.»

По-третє, існують завзяті та працьовиті люди, з якими я познайомилася завдяки Інтернету. Їх блоги, сайти та інші інформаційні ресурси показали, що коли є мета і нестримне бажання її здійснити, то обов’язково знайдеться час і можливості для цього. Серед таких людей найбільше вплинула на моє рішення створити блог Наталя Михалко.

Між іншим, Володимире, Ваше опитування у блозі «Medicinelife» про те, чому українські лікарі не ведуть блоги, стало фактично останньою краплею. Я не змогла відповісти на запитання 😉

А яка мета вашого блогу?

 Більшості людей для того, щоб знайти в собі сили розпочати лікування або вести здоровий спосіб життя, потрібна неабияка мотивація і розуміння причин та механізму розвитку хвороби.

«Ні для кого не є секретом, що час, передбачений на прийом одного пацієнта, зовсім не відповідає реальним потребам. Через це на обговорення таких питань під час візиту до лікаря просто не вистачає часу.»

За допомогою свого блогу я намагаюсь донести до читачів ті знання, яким часто не приділяється належної уваги, відповісти на найпоширеніші запитання, допомогти прийняти важливе рішення і навіть зруйнувати міфи та негативні стереотипи, що стосуються медицини і здоров’я. А якщо коротко, то головна мета – це навчити людей бути здоровими.

Є два типи блогів лікарів. Перший, для внутрішньої професійної комунікації. Другий, такий як у Вас — для спілкування з широкою публікою. Чому саме такий шлях обрали?

 Необхідність у такому блозі виявилася найбільшою. Справа в тому, що лікарі за наявності бажання можуть без проблем відшукати в Інтернеті  необхідну якісну наукову інформацію.

«Людині без медичної освіти знайти відповіді на свої запитання доволі непросто. Отже, саме широкій публіці бракує відповідного  джерела знань на теренах українського Інтернету.»

Окрім блогу, де з Вами контактують люди в мережі?

У мене є сторінки у таких соціальних мережах як Twitter, Facebook, Google+. Зрозуміло, що оперативний зв’язок може здійснюватись і у відповідних месенджерах Facebook i Google+.

Будь-яка людина може задати питання або залишити коментар. Враховуючи делікатність моєї спеціальності, спілкування зазвичай відбувається в особистих повідомленнях.

Чи приходять до Вас люди на прийом після прочитання вашого блогу?

 Так, приходять, але поки що їх небагато. Блог відносно молодий і перелік питань, які я встигла висвітлити, ще занадто малий. Потрібен час, щоб про нього дізналися люди.

Як виникають ідеї для постів? Лікарська практика, листи читачів?

 Тему для першого посту запропонувала одна з моїх читачок у Twitter. А далі почалася ланцюгова реакція, в результаті якої опубліковано цикл дописів про захворювання шийки матки.

«Частина з них з’явилася завдяки великій кількості запитань з боку моїх пацієнток. Таким чином, я враховую і ситуації з практики, і прохання читачів.»

Одна стаття написана після тренінгу з ВІЛ-інфекції. До речі, будь-які види навчання (конференції, наукові часописи) теж сприяють появі нових ідей.

Розділ «Новини» спочатку не планувався, але в процесі роботи стало ясно, що такі речі цікавлять моїх читачів не менше, ніж мене. На сьогодні проблем з наявністю ідей немає, навпаки, ідей багато, а часу для їх реалізації бракує.

Як відрізняється робота з людьми у лікаря який веде професійний блог і не веде? На вашому прикладі, у минулому і зараз, як вважаєте?

 Єдина відмінність у роботі з пацієнтками полягає у тому, що тепер я економлю час на докладних поясненнях і відповідях на запитання. Я просто даю адресу блогу. Під час наступного візиту ми обговорюємо тільки те, що залишилось нез’ясованим.

Чи є якась користь від блогу для Вас особисто?

 Для мене – це спосіб самореалізації, самовдосконалення і, можливо, навіть самоствердження.

«Перед написанням кожного посту я завжди проводжу певну пошукову роботу і прагну будь-яку думку обґрунтовувати сучасними науковими дослідженнями. Звичайно, це підвищує рівень моїх знань.»

Не можу не зазначити, що у процесі створення, налаштування і ведення блогу доводиться опікуватись технічними питаннями, котрі виявилися найскладнішими. Для мене це зовсім нова сфера діяльності, але не менш цікава. Безперечно, навчання, яке проводиться у нашій лікарні завдяки діючому проекту щодо соціальних медіа, дозволило мені швидко отримати необхідні для цього знання і успішно ними користуватися.

Що плануєте робити з блогом у майбутньому?

 Я планую розвивати блог, додавати нові розділи, пробувати нові форми подачі інформації, вдосконалювати дизайн.

На мій погляд, дуже важливо, коли твій персональний блог тісно інтегрований з власними екаунтами у соціальних мережах. Тому що у кожного інструменту своя сфера впливу, важливо тільки навчитися ефективно ними користуватися.

Порадьте нашим читачам блоги лікарів і не тільки, за якими варто слідкувати:

 http://drdariya.blogspot.com/

http://doclora.blogspot.com/

http://vsokolovskaya.blogspot.com/

Це блоги медиків нашої лікарні ім. І.І.Мечникова. Решта – українські медичні блоги, варті уваги. Розповідати про них сенсу немає, треба заходити і читати.

http://medcenter-lviv.blogspot.com/

http://www.mama-pediatr.com/

http://ginekolonatasha.blogspot.com/

Дякую пані Юлії за цікаві відповіді та хороші рекомендації. 

Блогун

Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

керівник проектів з цифрової медицини at Into-Sana
Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук
Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email