Лікують не тільки пігулки: Хто вислухає людину?

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Люди дякують не за призначене лікування, адже треба дочекатись його ефекту. Не за встановлений діагноз. Можливо, почуття вдячності спричинює перекіс більшої оплати роботи хірургічних спеціальностей, ніж терапевтів, через очевидний і швидкий результат. Але сьогодні не про це: Люди також дякують за те, що їх вислухали.

Хто допоможе пацієнту?

More is better

Чим більше, тим краще — девіз охорони здоров’я, орієнтованої на обсяг лікування, а не здоров’я. Відчуваєте як іронічно звучить? На жаль, це не гра слів. Так працює наша медицина, в якій головне продуктивність роботи ліжок. Але не забезпечення найбільшої користі найменшою вартістю.

Сімейний лікар допоможе

Західний світ зрозумів, що треба більше сімейних лікарів ніж інших спеціалістів. Україна теж зробила у цьому перший крок, але спіткнулась. При гострій нестачі сімейних лікарів і подвійній нормі кількості людей, яких вони обслуговують, спілкуванню пацієнта і лікаря не залишається місця.

Це рівноцінно нестачі вакцин перед спалахом хвороби.  Адже прихильність людей до лікування будується на довірі, повазі і відкритості, яким потрібен час і слова. За рецептом такі компоненти не продають.

Почуйте мене, лікарю!

Історично вважається, що процесом спілкування з пацієнтом має керувати лікар, щоб здобути всю необхідну інформацію. Проте є думка, що кращих результатів можна досягти , якщо ініціативу проявлятиме пацієнт. Ймовірно, що зростання кількості скарг при незмінному рівні медичної допомоги є нестачею двостороннього спілкування. Пацієнтам залишається один шлях аби їх почули — скаржитись.

Потрібен трактор

Як застряглій автівці, сучасним лікарям потрібне просте й функціональне рішення — трактор. 🙂 Або у нашому випадку – психолог. Не берусь у відсотках прогнозувати наскільки люди, які звертаються за медичною допомогою, потребують психологічної допомоги, але іноді її необхідність переважає клінічні прояви.

У наших реаліях, головне щоб він не називався психологом. Люди уникають консультацій у таких спеціалістів. Як на мене, консультант зі здоров’я звучить нейтральніше і цілеспрямовано.

Такий спеціаліст принесе не тільки пряму користь пацієнтам, але й лікарні. Виступаючи адвокатом інтересів пацієнта, він допоможе зібрати фідбек про лікарів. Задоволеність від обслуговування також може зрости, якщо безпосередньо розглядати і керувати скаргами. От не знаю, чому в приватних клініках досі не має такої посади?

З часом потреба в таких консультантах може зникнути. Але зараз психологічну допомогу могли б надавати люди з базовою медичною освітою, досвідчені волонтери, навіть декілька годин приділяли лікарі «без халату». Це принесе корисний досвід усім сторонам.

Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук
Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone