Йога і дзен. Шлях та вибір

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Йога і дзен. Шлях та вибірОстаннім часом дуже багато говорять про йогу, взагалі про східні практики. Google може викинути нам уйму картинок оголених дівчат у незвичних позах, на що дуже важко не реагувати. Немало книг розкажуть нам про користь йоги взагалі чи  кожної асани окремо.  Я цього робити не буду та фото своїх у асанах не покажу :). Я просто розкажу свою історію, проведу по своєму шляху.

Я почула це дивне слово ще будучи маленькою дівчинкою. Уявляла при цьому якогось дядю “не від світу цього” у позі лотоса. І чомусь вже тоді я знала, що цим займусь.

Початок банальний: моєму тілу потрібні були навантаження, та в домашніх умовах вибір невеликий, лише пілатес та йога. Почала з пілатесу, але дечого не вистачало – мети. Я не розуміла для чого це мені. У моїх заняттях йогою метою є спокій, що за законами фізики є початком всього. Цього саме я хочу – досягнути стану, з якого починається все. не просто на все реагувати, а мати свободу вибору своєї відповіді на все, що відбувається ззовні. А для цього потрібно бути гнучким в середині.

Багато людей не розуміють для чого займатись йогою, як можна так довго простояти в одній асані. “Таке не для мене”, – часто думають вони.

Найцінніше, що мені дала йога за ці пів року це:Йога і дзен. Шлях та вибір

  1. Надзвичайна чутливість до свого тіла. Це відчуття описати дуже важко, ніби ти відчуваєш кожен, навіть самий маленький м’яз. Під час однієї з медитацій, після практики асан і пранаям, мені здалось, наче у мене тіла немає, і все, що я відчувала – це дуже велике тепле серце. При кожному ударі кров розтікалась не просто по венах, а по всій кімнаті. То було відчуття розпорошеності та мобілізації всіх своїх душевних сил одночасно. 
  2. Я стала менш дратівливою. Раніше мені не подобалося все в мені, навкруги, я кляла світ за всі свої недоліки та невдачі. Тепер розумію, що Я – причина всіх недоліків і невдач, а також досягнень та приємних моментів у моєму житті.

Це, щодо йоги. А тепер хочу розповісти про іншу практику – дзен. Раніше я думала, що люди, які займаються чимось таким, несповна розуму (дуже м’яко сказано), коли бачила фото їх садів. Тепер розумію, що дзен – це дуже важлива й складна практика концентрації на теперішньому моменті, на тому, що відбувається саме зараз, з тобою, ззовні і всередині. Це практика за якою ти щасливий завжди, незалежно від емоцій, які володіють тобою. Це не відсутність руху, не постійне споглядання, навіть, не занурення у власні думки. Багато людей вважає, що вони краще пізнають себе, аналізуючи свої думки. Це не правда, міф. Найкраще пізнає себе, коли кажеш собі: “Стоп”. Стоп будь якому рухові і, особливо думкам. Це шлях гармонії і справжнього життя. Шлях, долаючи який, пізнаєш через себе весь світ. Шлях до себе, не через муки, а через зусилля.

P.S. По даному питанню раджу подивитись фільм “Мирний воїн/ Peaceful Warrior (2006)” та почитати книги Дена Мілмана.

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone