Іншого шляху немає. Інтернет технології — наше сьогодення і наше майбутнє. — інтерв’ю з творцями ДонорUA

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone

Проект ДонорUA вирішує проблему пошуку донорів крові. Вони створили «розумні» алгоритми, які автоматично підбирають донорів для кожного реципієнта на базі його персональних характеристик, з однієї сторони, і рекомендують донорам конкретних реципієнтів — з іншої. Це дозволяє значно заощадити час на пошук донорів, коли лік іде буквально на години. Окрім того проект пропагує безоплатне донорство крові та сприяє координації зусиль громадських активістів.

команда ДонорUA

Medblog розпитав у засновників проекту — Іри Славінської та Олександра Краковецького про те, як це — робити інновації в українській медицині. 

Розкажіть, будь ласка, про історію створення та початок вашої співпраці? 

ІС: В квітні 2014 року Socialboost і Microsoft Україна організували хакатон соціальних проектів, де ми і познайомились з Олександром. За порадою Евелін Бучатські (на той момент – керівник стартап-акселератору EastLabs) я тоді вже більше півроку інтенсивно шукала технічного кофаундера, який міг би очолити створити команду та займатись технічними питаннями. Тоді я не сильно володіла термінами із стартап-індустрії, тому мені здавалось, що потрібна людина, яка просто зможе зробити мобільний додаток. Саша відгукнувся на мою пропозицію, так як хотів на базі своєї ІТ компанії створювати проекти в соціальній сфері.

Початкова ідея, яка виникла разом із стипендіатами фонду Пінчука, була в тому, щоб залучати молодь до донорського руху цікавим шляхом, а саме шляхом створення мобільного додатку. І хоча надалі співпраці із стипендіатами не вийшло, я продовжила сама шукати інші шляхи реалізації задуму. Півроку пошуків суттєво внесли корективи в саму ідею проекту і вже з появою Олександра набула абсолютно іншої масштабності.

Зараз ми чітко знаємо, що хочемо і що можемо зробити можемо в ідеалі, і та версія проекту, що є зараз  – це тільки наш перший крок. Та все ж і цей перший крок є надзвичайно важливим для української медицини та сфери служби крові.    

ОК: Протягом останніх 10 років я займався розробкою програмного забезпечення, працював в різних аутсорсових та продуктових ІТ компаніях, потім з партнером заснував власну компанію DevRain Solutions. Отримавши досвід роботи з успішними міжнародними компаніями, хотілось використати цей досвід для вирішення важливих проблем в Україні. Не секрет, що більшість ІТ спеціалістів працюють на західних замовників, займаються розробкою складних систем для відомих світових компаній, але по різним причинам у нас цей досвід не цінується і не використовується. В той же час ІТ технології, автоматизація бізнес процесів в органах державної влади, медичних та інших закладах здатні значно зменшити кількість рутинної роботи, а також допомогти в боротьбі з бюрократією та корупцією.

Для успішного старту потрібна технічна експертиза, експертиза в предметній області і бажання щось змінити. В певний момент ми зрозуміли, що зібрали всі три компоненти, і так почалась історія ДонорUA.

В команді ДонорUA є фахівці з різних галузей. Ви позиціонуєте себе як громадську ініціативу чи технологічний стартап?

ІС: Ми позиціонуємо себе як важливий технологічний проект для громадськості та держави в цілому.

ОК: В світі такі проекти як ДонорUA підпадають під поняття social innovations, тобто інновації в соціальній сфері, що мають за мету вирішення гострих соціальних проблем. В Україні такою термінологією ніхто не користується, тому в Україні ми – не прибутковий соціальний проект, а отже, не можемо вважатись стартапом. Як відомо, стартап повинен заробляти – якщо не зараз, то колись. Але в Україні 1) дуже слабкий внутрішній ринок 2) цільова аудиторія проекту має доходи нижче середнього 3) ціль Асоціації – 100% безоплатне донорство 4) немає профільних інвесторів та інкубаторів/акселераторів.  

Але ми перебудували стратегію і створили udonors – глобальну версію продукту, що орієнтований не лише на Україну. Маємо перше визнання – на Stockholm Startup Weekend: Social Innovations декілька місяців назад наш проект отримав перше місце.

Донор UA

Тому відповідь: ми позиціонуємо себе і як громадську ініціативу, і як технологічний стартап – в залежності від того, кому ми презентуємо проект. Хоча і те, і те правда 🙂  

Ірино, Ви очолюєте Асоціацію молодих донорів України й боретесь за зміни в системі переливання крові. Чому вирішили реалізувати свої ідеї за допомогою Інтернет інструментів?

ІС: А іншого шляху немає. Інтернет технології – це наше сьогодення і наше майбутнє.

Автоматизація, прозорість, якість, швидкість, зручність, доступність, лояльність – це все дають Інтернет технології.

Лікарська спільнота досить консервативна. Як медики ставляться до залучення донорів через соцмережі?

ІС: Відразу про саме наболіле 🙁 Якби у спільноти був вибір чи якби спільнота ефективно працювала, то у нас шанси були б низькі з нею співпрацювати. В нашому випадку медична спільнота в більшості своїй ще не може прийняти нас як повноправного члена донорського руху та все ж чітко вже усвідомлює, що працювати спільно з нами – це зручно і набагато ефективніше.

Згадую свої перші виступи на медичних конференціях, враження не з позитивних. Та все ж з кожним роком все більше спеціалістів підходить щодо обговорення умов співпраці.

Моя позиція проста – вода не тече тільки під лежачий камінь, тому зупинятись перед консерватизмом ні я, ні вся наша команда не збирається.

Як оцінюють роботу проекту донори та реципієнти?

ІС: Із майже 6000 зареєстрованих донорів дві чи три людини написали нам свої негативні враження від ресурсу. Від реципієнтів жодного негативного фідбеку ми не отримували.  

Чи не думаєте повторити накопичений досвід в інших сферах. Наприклад, аналіз соцмереж в період епідемії грипу міг би  дати інформацію про ситуацію майже в режимі реального часу.

ІС: Планів розвитку та застосування досвіду – безліч та поки що ми зосередженні лише на донорстві крові. Що буде завтра – побачимо)

ОК: Є інструменти, є сфери застосування. Зрозуміло, що моніторинг соцмереж – це інструмент, який можна використовувати для вирішення проблем в різних сферах. Але тут одразу виникають запитання – який аналіз робити, які соцмережі аналізувати і яким чином, де брати інформацію про потреби, як синхронізувати цю інформацію з медичним закладами і ще безліч інших питань. Звісно, коли вирішена одна проблема, можна переходити до інших, використовуючи накопичений досвід. Але до цього моменту ще далеко.

Останнє, але не менш важливе — як оцінюєте медичний ринок для цифрових інновацій? Які сильні та слабкі сторони бачите зараз в Україні?

ІС: Український медичний ринок на сьогодні – це прекрасна можливість для цифрових інновацій. Взяти хоча б одну сферу – донорство крові. Картина не з найкращих – близько 400 центрів, де можна здати кров, прийом донорів тільки з локальною реєстрацією, в кожного центру свої вимоги до донорів, більшість мед персоналу віком за 50, немає єдиного реєстру донорів, пошук донорів – проблема хворого, обладнання 70-х років минулого століття.

Проект ДонорUA автоматизував та об’єднав такі процеси як: пошук донорів крові та реєстрація донорів (на одній платформі з будь-якої точки України), система розумних алгоритмів дозволяє підібрати донора для реципієнта і навпаки, враховуючи всі необхідні фільтри.

На одній платформі можна дізнатись «Де здати кров?», «Кому?», «Коли?», «Як готуватись до донорства?», «Хто може бути донором?», проконсультуватись з лікарем.

Кабінет донора допомагає спланувати свої донорські дні, що автоматично дозволяє як нам, так і станції переливання спланувати свої ресурси. Там же можна завантажити довідки про здачу крові та отримати за них бонус. Аби довго не стояти в черзі, тому що саме черги донорів дратують більше всього, можна завантажити анкету, дати відповіді на питання та вже на станції надати роздуковану анкету і не заповнювати її там протягом 10 – 15 хвилин. Ми також працюємо над співпрацею зі станціями переливання, підписуємо з ними договори і в кого є системи управління донорськими кадрами – інтегруємось з ними. Це суттєво спрощує декілька процесів: 1. пошук донорів, 2. планування роботи станції, 4. координація з лікарнями та іншими медичними установами та ін.  В кого не встановлена система – ми можемо надати можливість мати на ДонорUA свій кабінет для станції. Намагаємось комп’ютеризувати станції переливання, деякі в захваті, інші настільки бояться комп’ютера, що ми для них страшенні вороги.

Наша співпраця з  YouScan дозволяю в соціальних мережах знаходити інформацію: хто потребує крові чи хто хоче стати донором.

Медицина на сьогодні потребує прозорості, доступності, зручності, зрозумілості, логічності та інших  важливих функцій.

Оскільки медицина не в найкращому стані, починаючи від браку спеціалістів, як в кількісних, так і в якісних показниках, і закінчуючи технологіями, я бачу безліч можливостей для покращення ситуації. Єдине, що ціна цьому не лише фінанси, а в першу чергу знання, час та бажання.

ОК: В Україні ринок для впровадження цифрових інновацій в медицині безмежний, тому що навіть в приватних клініках – лідерів ринку стоять застарілі версії Windows, а карта пацієнта ведеться в Microsoft Access чи Excel. З іншої сторони рівень ІТ грамотності та бажання впроваджувати ІТ технології в різних галузях, включаючи медицину, у нас знаходиться на рівні палеонтоліту. Я вже мовчу про те, що в багатьох провінційних медичних закладах немає інтернету або навіть комп’ютерів. Тому на перший план виходить політична воля. Якщо “згори” дадуть добро на інновації, через рік-два ми побачимо велику кількість позитивних змін. А поки цього немає, мусимо змінювати систему зі сторони. І це було б абсолютно ок, якби ж на кону не стояли цілком реальні життя українців.

Поділитись:
Share on FacebookShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someone
Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук