Іншого шляху немає. Інтернет технології — наше сьогодення і наше майбутнє. — інтерв’ю з творцями ДонорUA

Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email

Проект ДонорUA вирішує проблему пошуку донорів крові. Вони створили «розумні» алгоритми, які автоматично підбирають донорів для кожного реципієнта на базі його персональних характеристик, з однієї сторони, і рекомендують донорам конкретних реципієнтів — з іншої. Це дозволяє значно заощадити час на пошук донорів, коли лік іде буквально на години. Окрім того проект пропагує безоплатне донорство крові та сприяє координації зусиль громадських активістів.

команда ДонорUA

Medblog розпитав у засновників проекту — Іри Славінської та Олександра Краковецького про те, як це — робити інновації в українській медицині. 

Розкажіть, будь ласка, про історію створення та початок вашої співпраці? 

ІС: В квітні 2014 року Socialboost і Microsoft Україна організували хакатон соціальних проектів, де ми і познайомились з Олександром. За порадою Евелін Бучатські (на той момент – керівник стартап-акселератору EastLabs) я тоді вже більше півроку інтенсивно шукала технічного кофаундера, який міг би очолити створити команду та займатись технічними питаннями. Тоді я не сильно володіла термінами із стартап-індустрії, тому мені здавалось, що потрібна людина, яка просто зможе зробити мобільний додаток. Саша відгукнувся на мою пропозицію, так як хотів на базі своєї ІТ компанії створювати проекти в соціальній сфері.

Початкова ідея, яка виникла разом із стипендіатами фонду Пінчука, була в тому, щоб залучати молодь до донорського руху цікавим шляхом, а саме шляхом створення мобільного додатку. І хоча надалі співпраці із стипендіатами не вийшло, я продовжила сама шукати інші шляхи реалізації задуму. Півроку пошуків суттєво внесли корективи в саму ідею проекту і вже з появою Олександра набула абсолютно іншої масштабності.

Зараз ми чітко знаємо, що хочемо і що можемо зробити можемо в ідеалі, і та версія проекту, що є зараз  – це тільки наш перший крок. Та все ж і цей перший крок є надзвичайно важливим для української медицини та сфери служби крові.    

ОК: Протягом останніх 10 років я займався розробкою програмного забезпечення, працював в різних аутсорсових та продуктових ІТ компаніях, потім з партнером заснував власну компанію DevRain Solutions. Отримавши досвід роботи з успішними міжнародними компаніями, хотілось використати цей досвід для вирішення важливих проблем в Україні. Не секрет, що більшість ІТ спеціалістів працюють на західних замовників, займаються розробкою складних систем для відомих світових компаній, але по різним причинам у нас цей досвід не цінується і не використовується. В той же час ІТ технології, автоматизація бізнес процесів в органах державної влади, медичних та інших закладах здатні значно зменшити кількість рутинної роботи, а також допомогти в боротьбі з бюрократією та корупцією.

Для успішного старту потрібна технічна експертиза, експертиза в предметній області і бажання щось змінити. В певний момент ми зрозуміли, що зібрали всі три компоненти, і так почалась історія ДонорUA.

В команді ДонорUA є фахівці з різних галузей. Ви позиціонуєте себе як громадську ініціативу чи технологічний стартап?

ІС: Ми позиціонуємо себе як важливий технологічний проект для громадськості та держави в цілому.

ОК: В світі такі проекти як ДонорUA підпадають під поняття social innovations, тобто інновації в соціальній сфері, що мають за мету вирішення гострих соціальних проблем. В Україні такою термінологією ніхто не користується, тому в Україні ми – не прибутковий соціальний проект, а отже, не можемо вважатись стартапом. Як відомо, стартап повинен заробляти – якщо не зараз, то колись. Але в Україні 1) дуже слабкий внутрішній ринок 2) цільова аудиторія проекту має доходи нижче середнього 3) ціль Асоціації – 100% безоплатне донорство 4) немає профільних інвесторів та інкубаторів/акселераторів.  

Але ми перебудували стратегію і створили udonors – глобальну версію продукту, що орієнтований не лише на Україну. Маємо перше визнання – на Stockholm Startup Weekend: Social Innovations декілька місяців назад наш проект отримав перше місце.

Донор UA

Тому відповідь: ми позиціонуємо себе і як громадську ініціативу, і як технологічний стартап – в залежності від того, кому ми презентуємо проект. Хоча і те, і те правда 🙂  

Ірино, Ви очолюєте Асоціацію молодих донорів України й боретесь за зміни в системі переливання крові. Чому вирішили реалізувати свої ідеї за допомогою Інтернет інструментів?

ІС: А іншого шляху немає. Інтернет технології – це наше сьогодення і наше майбутнє.

Автоматизація, прозорість, якість, швидкість, зручність, доступність, лояльність – це все дають Інтернет технології.

Лікарська спільнота досить консервативна. Як медики ставляться до залучення донорів через соцмережі?

ІС: Відразу про саме наболіле 🙁 Якби у спільноти був вибір чи якби спільнота ефективно працювала, то у нас шанси були б низькі з нею співпрацювати. В нашому випадку медична спільнота в більшості своїй ще не може прийняти нас як повноправного члена донорського руху та все ж чітко вже усвідомлює, що працювати спільно з нами – це зручно і набагато ефективніше.

Згадую свої перші виступи на медичних конференціях, враження не з позитивних. Та все ж з кожним роком все більше спеціалістів підходить щодо обговорення умов співпраці.

Моя позиція проста – вода не тече тільки під лежачий камінь, тому зупинятись перед консерватизмом ні я, ні вся наша команда не збирається.

Як оцінюють роботу проекту донори та реципієнти?

ІС: Із майже 6000 зареєстрованих донорів дві чи три людини написали нам свої негативні враження від ресурсу. Від реципієнтів жодного негативного фідбеку ми не отримували.  

Чи не думаєте повторити накопичений досвід в інших сферах. Наприклад, аналіз соцмереж в період епідемії грипу міг би  дати інформацію про ситуацію майже в режимі реального часу.

ІС: Планів розвитку та застосування досвіду – безліч та поки що ми зосередженні лише на донорстві крові. Що буде завтра – побачимо)

ОК: Є інструменти, є сфери застосування. Зрозуміло, що моніторинг соцмереж – це інструмент, який можна використовувати для вирішення проблем в різних сферах. Але тут одразу виникають запитання – який аналіз робити, які соцмережі аналізувати і яким чином, де брати інформацію про потреби, як синхронізувати цю інформацію з медичним закладами і ще безліч інших питань. Звісно, коли вирішена одна проблема, можна переходити до інших, використовуючи накопичений досвід. Але до цього моменту ще далеко.

Останнє, але не менш важливе — як оцінюєте медичний ринок для цифрових інновацій? Які сильні та слабкі сторони бачите зараз в Україні?

ІС: Український медичний ринок на сьогодні – це прекрасна можливість для цифрових інновацій. Взяти хоча б одну сферу – донорство крові. Картина не з найкращих – близько 400 центрів, де можна здати кров, прийом донорів тільки з локальною реєстрацією, в кожного центру свої вимоги до донорів, більшість мед персоналу віком за 50, немає єдиного реєстру донорів, пошук донорів – проблема хворого, обладнання 70-х років минулого століття.

Проект ДонорUA автоматизував та об’єднав такі процеси як: пошук донорів крові та реєстрація донорів (на одній платформі з будь-якої точки України), система розумних алгоритмів дозволяє підібрати донора для реципієнта і навпаки, враховуючи всі необхідні фільтри.

На одній платформі можна дізнатись «Де здати кров?», «Кому?», «Коли?», «Як готуватись до донорства?», «Хто може бути донором?», проконсультуватись з лікарем.

Кабінет донора допомагає спланувати свої донорські дні, що автоматично дозволяє як нам, так і станції переливання спланувати свої ресурси. Там же можна завантажити довідки про здачу крові та отримати за них бонус. Аби довго не стояти в черзі, тому що саме черги донорів дратують більше всього, можна завантажити анкету, дати відповіді на питання та вже на станції надати роздуковану анкету і не заповнювати її там протягом 10 – 15 хвилин. Ми також працюємо над співпрацею зі станціями переливання, підписуємо з ними договори і в кого є системи управління донорськими кадрами – інтегруємось з ними. Це суттєво спрощує декілька процесів: 1. пошук донорів, 2. планування роботи станції, 4. координація з лікарнями та іншими медичними установами та ін.  В кого не встановлена система – ми можемо надати можливість мати на ДонорUA свій кабінет для станції. Намагаємось комп’ютеризувати станції переливання, деякі в захваті, інші настільки бояться комп’ютера, що ми для них страшенні вороги.

Наша співпраця з  YouScan дозволяю в соціальних мережах знаходити інформацію: хто потребує крові чи хто хоче стати донором.

Медицина на сьогодні потребує прозорості, доступності, зручності, зрозумілості, логічності та інших  важливих функцій.

Оскільки медицина не в найкращому стані, починаючи від браку спеціалістів, як в кількісних, так і в якісних показниках, і закінчуючи технологіями, я бачу безліч можливостей для покращення ситуації. Єдине, що ціна цьому не лише фінанси, а в першу чергу знання, час та бажання.

ОК: В Україні ринок для впровадження цифрових інновацій в медицині безмежний, тому що навіть в приватних клініках – лідерів ринку стоять застарілі версії Windows, а карта пацієнта ведеться в Microsoft Access чи Excel. З іншої сторони рівень ІТ грамотності та бажання впроваджувати ІТ технології в різних галузях, включаючи медицину, у нас знаходиться на рівні палеонтоліту. Я вже мовчу про те, що в багатьох провінційних медичних закладах немає інтернету або навіть комп’ютерів. Тому на перший план виходить політична воля. Якщо “згори” дадуть добро на інновації, через рік-два ми побачимо велику кількість позитивних змін. А поки цього немає, мусимо змінювати систему зі сторони. І це було б абсолютно ок, якби ж на кону не стояли цілком реальні життя українців.

Володимир Хильчук

Володимир Хильчук

керівник проектів з цифрової медицини at Into-Sana
Досліджую технології, комунікації і лідерство в охороні здоров'я. Публікації у блозі — мій особистий погляд на майбутнє і теперішнє української медицини.
Володимир Хильчук
Поділитись:
Share on Facebook
Facebook
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter
Email this to someone
email